Wednesday, February 18, 2009

ліхтарі

after a winter walk around Lviv and being inspired by the street lights

Я не памятаю колі було останій раз погуляв по своєму місті вночі,и вже не почуваюся дух міста на вулицях Львова як раніше. Єдиний що залишаєтся у мене є світло жовтенкого колору ліхтарів вночі. Скільки їх там було, не памятаю чі точніше не знаю, ніколи не рахував але враження про них зовсим ще свіже
Таке враження
Коли Бачив ігрушу Тедді Бер серед сотних таких сміття, які люди покинули навколо одного ліхтара. Такий міленкий Тедді Бер, хто ж був той безсовісний і покинув його тут. Біденкий Тедді Бер ! колись його может дуже люблять а зараз сам залишив на вулиці. А може Тедді був подарком якої дівчинки, яка отримала на свято від свього хлопця. И потім вони розділись і та дівчинка покинула свій подарок щоб швідше забути свього колішнього...Ця ідеа перша попала на моій думці. И раптом я себе спитав "чі я б те сме робив якби я був тією дівчиною. И загалом чі люди ще оцінують подарки кохання коли вже не разом?" И сразу після того Я так голосно сміхався бо думав що за думка така нонсенс. Може цей Тедді Бер іграшкою якої дитини яка вже вирісла и вонп просто покинула свої старі речі дитинства щоб купити щось нове. За звичай ми завжди так робимо. Старі речі не потрібні нікому.Може
Таке враження
Коли одної ночі, коли всі чемні дівчата мали бути дома и сплять, одна діачина стояла біле ліхтара."ну так як людина заробляє на життя" думав я. але як вона стояла...типа чекала когось и щось дуже самотно в кожному кроку вона ходила. Я не міг найти в собі силь щоб ходити ближче до неї але теж ніяк не міг не дивитися на неї..... Ми зовсім чужі люди, и кожний гуляє вночі з своєю цілю але може ми занаходимось в одній лінії самотьних людей.
Але мені сподобалось ці ліхтарі тільки в ночі бо вдень вони просто речі бездуші. И я не можу уявляти яке моє місто буде без цих ліхтарів вночі і їхих світла жовтенкого колору
И раз
Я бачив під цим світлом 2 закоханні дюди цілувалися. Таке враження що це світло жовтенкого колору не є ліхтар а Місяць. И їхні пристрасті н кохання а вогонь.... Я на них долго не міг дивитися бо щось болив в груді.... И раптом розумів що просто треба додати трошки світла жовтенкого колору в цьій реалності щою зробити ій нереалною.
И сразу я забув про Тедді Бера а цю проститутку... Єдиний що залишалось на моій думці КОХАННЯ...